«Коса гладь» називається так тому, шо стібки її йдуть під кутом до ниток основи та утоку тканини. Узори, виконані «косою гладдю», набувають світлотіньового ефекту. Особливо поширена «коса гладь» на Київщині, де її виконують нитками червоного й чорного кольорів. Часто її називають «вісімковою гладдю», бо рисунки для неї складаються з восьми сусідніх елементів. На рис. 22 показано виконання «косої гладі».
Для вишивок Черкащини характерний рослинний орнамент, що складається з грон винограду, ягід, невеликих квіточок. Тут, як і скрізь в Україні, полюбляють поєднання червоного з чорним. Рукава жіночих блуз суцільно розшиті тонким орнаментом. У чоловічих сорочках, виконаних у насиченій гамі, роботи талановитих майстринь 3. Кресанової, О. Головко, художниць Г. Грабовської, А. Задувайло вирізняються філігранною технікою виконання, тонким розумінням ритму орнаментальних мотивів, гострим відчуттям кольору.
Лівобережна частина Черкашини раніше територіально входила до Полтавщини, і в цих районах збереглася традиція вишивок білим по білому в техніці «лиштва», • вирізування». Цікавою особливістю цих вишивок є гори-мигальне розміщення орнаменту по полю рукава у ви-ілнді кількох звивистих гілок, на противагу полтавським, де найпоширенішим є вертикальне їх розташування.
Досконалістю позначені вишивки Чигиринського району, особливо села Суботів - батьківщини Богдана Хмельницького. Улюбленим тут є жовтий колір, який переливається всіма відтінками золота завдяки дрібно покладеним стібкам «верхоплута», хрестика. Колір стиглого жита поєднується з темно-вишневим, іноді підсилюється додаванням чорного.
Багата традиціями вишивки й чернігівська земля. Вишивки цього краю стоять мовби посередині між пастельними, стриманими полтавськими та насиченими київськими. Чернігівські більш суворі й по-північному неба-гатомовні. Краса їх не впадає відразу в очі, а розкривається поволі, коли їх уважно розглядати зблизька.