Вишивки Рівненської та Волинської областей в основному нескладні за своїми орнаментами,
які утворюються з ритмічного повторення поодиноких або вписаних одне в одне різноманітної
конфігурації ромбів, восьмикутних зірок, ламаних ліній тощо. Характерною прикметою
поліських вишивок є спокійно-розмірений ритм одного лаконічного за абрисами мотиву.
Виразність малюнка досягається застосуванням техніки занизування, що утворює на полотні
виразні чіткі лінії. Поліські вишивки — дуже стримані, прості і графічно виразні. Вражає
вміння майстринь володіти масштабним і колірним ритмом, що створює різноманітні за своїм
емоційним ладом композиції. Вони вкривають суцільно, як килимовий узор, усе поле рукавів
жіночих сорочок та груди чоловічих.
У Рівненській та Волинській областях поширеним було також шиття білим, що поєднувалося з ажурними техніками вирізування та мережками. Застосовували мотиви «терен», «виноград», «шашечки», «ключики».
У Київському і Чернігівському Поліссі поряд з геометричними популярні рослинно-геометричні мотиви в червоно-синій гамі. Улюбленими тут є «рожі», «берізки», «хміль», «барвінок», а також «гусячі лапки», «сливки». «старчики» та Ін. В їх трактуванні завжди присутній елемент реалізму, але високо розвинуте декоративне чуття майстринь наділяє їх необхідною часткою умовності і стилізації.
Поряд із занизуванням застосовувались вирізування, лиштва, ажурні розшивки. Це типовий для Чернігівщини елемент ажурного поєднання двох частин сорочки за допомогою наскрізної мережки, так званої чернігівської розшивки.