На Полтавщині переважає білий колір, на Чернігівщині мережки вишивались широкими стрічками «шеляжка» білого і червоного кольорів, на Поділлі ажурні з'єднувальні шви «шабак» виконуються в чотири кольори: чорним, червоним, білим, синім, у західних областях «павучки» вишиваються в більш насиченій гамі — червоним, білим, чорним кольорами по жовтій основі.

У народному мистецтві існувало багато секретів фарбування ниток природними барвниками — корою дерев, корінням, листям, квітами, плодами.

Виходячи з локальних відмінностей української вишивки, які позначились у колориті, техніках виконання, типових орнаментальних мотивах і композиціях, умовно здійснено етнографічне районування території. Це Середнє Подніпров'я, Полісся, Поділля, Південь, Карпати і Прикарпаття. До Середнього Подніпров'я належать райони, розташовані по середній течії Дніпра, за сучасним адміністративним поділом сюди входять Київська, Полтавська, Чернігівська, Житомирська, Сумська, Черкаська, Харківська, Кіровоградська та Луганська області '.