Для вишивання треба мати п'яльці, ножиці, бажано з шокругленими доверху кінцями, набір
голок з вушками ріпюї величини та сантиметрову стрічку. Наперсток погрібний в разі
вишивання на товстому матеріалі, коли необхідно сильніше натискати на голку.
П'яльці можуть бути круглі і квадратні, пластмасові і лі'рі'н'янІ. їх використовують для забезпечення натягу ікапипи. Стібки в цьому випадку лягають рівніше й ри-супок не перекошується. Квадратні п'яльці або спеціаль¬ну раму використовують для складних і великих за розміром вишивок. Раму встановлюють у нахиленому по¬ложенні так, щоб можна було працювати обома руками з лицьового і спіднього боку вишивки.
Голки повинні відповідати вишивальній нитці і тка¬нині. Чим тонша тканина, тим тонші мають бути нитка й голка. Голка залишає в тканині прокол, крізь який про¬ходить робоча нитка. Якщо голка товста, а тканина тон¬ко, то утворюються дірочки, якщо ж голка набагато тон¬ши, ніж вишивальна нитка, то, проходячи крізь прокол, робоча нитка часто рватиметься. При будь-якому виши¬тими голку слід вколювати між нитками тканини. Перед початком і періодично в процесі роботи руки іілплнно миють з милом, бо пітні руки забруднюють ро-ішчу нитку і тканину.
Щоб вишивка ие забруднювалася, майбутній виріб тримають у спеціальній серветці. Поза під час роботи має бути зручною, освітлення достатнім. Якщо дотримуватися перелічених умов, після закін¬чення вишивання виріб не потрібно прати. Прасують ви¬шиті вироби тільки з вивороту на товстій м'якій під¬стилці. У такому випадку вишивка рельєфніше виділя¬ється па тканині.