Все Об Истории Вышивки.



Буденні сорочки прикрашалися легкою вишивкою на¬вколо розрізу пазушки, на подолі, кінцях рукавів та в місцях з'єднання деталей крою. Вишивали «низзю», на¬стилом, хрестиком, мережкою різнокольорових тонів, во¬вняними нитками, заполоччю, додавали шовк, срібну й золоту нитки, металеві пластинки (лелітки).

Декоративний акцент у жіночій сорочці сконцентро¬вано на рукавах, вишивка яких має яскраво виражену тридільну композицію. Полики, або «опліччя», висотою 12—20 см обробляються з трьох боків каймою, що утво-рюс рамку, вишиту шовковими нитками з додаванням зо¬лотих і срібних.

У Заставнівському районі узори вишивки розташовані поперечними смугами (від двох до семи). Основу орна¬ментації складають дрібні геометричні елементи в поєднанні з геометризованими рослинними мотивами яс¬кравих зелених, чорних, жовтих кольорів. Між ними розміщені більш вузькі смуги «сухозлоті» або з кольоро¬вих ниток. Над поликом, у верхній частині рукава, виши¬вається смуга від 5 до 15 см шириною — «зморшка», або «морщенка». її узор винятково геометричний і різниться від узору полика й нижньої частини рукава як за технікою, так і за композицією. Орнамент вишивається одноколірною ниткою — жовтою, світло-зеленою, іноді чорною або червоною. Мотиви — ромбоподібні, різно¬манітної конфігурації. Вишивка «зморшки» має багато спільного з вишивкою сорочок східних районів Поділля, які декоруються «кафасором», тобто легкою компо¬зицією, що вдало контрастує з насиченим поликом. Ни¬жня частина рукавів завершується вертикальними смуга¬ми, в яких центральний «стовп» має форму розвинутої гілки зі стилізованим листям і квітами. Вузькі бокові «вілянки» складаються з дрібних, філігранної роботи мо¬тивів, розташованих на деякій відстані один від одного або ж у вигляді гірлянди.




Сайт создан в системе uCoz