У композиціях вишивок чоловічих сорочок автор застосовує зелений колір як своєрідне тло
для жовтого, червоного і чорного. Художниця створила цікаві композиції, виходячи з
багатоколірності вишивок околиць сіл Яворова, Річки, Верховини.
У Косові все життя прожила Ганна Герасимович. За величезний внесок у розвиток вітчизняної художньої культури їй одній з перших на Гуцульщині було присвоєно звання заслуженого майстра народної творчості України. З молодих років збирала і вивчала Ганна Юліанівна скарби народної вишивки. Зачарована побаченим, вона створювала нові рисунки, які лягали на полотно скатерок, серветок, доріжок, сорочок. Під її вправними руками утворювались гуцульські орнаменти: «скриньковий», «головкатий», «лумеровий», «чічкатий» та ін. її вишивки — це сплав вікових традицій народної вишивки зі знахідками самої художниці.
Узори майстрині приваблюють тонким відчуттям кольору, життєрадісною гамою поєднань — червоного, жовтого, помаранчевого, зеленого, чорного. Найулюбленішими її техніками були «низинка», хрестик, біла мережка «цирка». Особливістю творчої манери майстрині є укрупнення окремих елементів орнаменту, виділення центру композиції. Вишивки Герасимович зберігаються в багатьох музеях країни.
Серед учнів Герасимович була заслужений майстер народної творчості України Ганна Кива. В орнаментах її виробів використані мотиви вишивок карпатського передгір'я, сіл Городенківського району, по-новому переосмислюються народні мотиви «рачки», «кучері», «чічки», «головки».