Полісся На Поліссі поширені жіночі сорочки, що густо приз¬бируються навколо шиї, мають
виложистий комір І чох¬ли. Чоловічий костюм на Поліссі був дуже стриманий шодо оздоб.
Святкове вбрання чоловіків складалось Із со¬рочки, яка мала широку вишиту маніжку, стоячий
або виложистий комір і чохли, на які рясно призбирували ру¬кав сорочки.
Полісся охоплює територію сучасних Волинської, Рівненської, Житомирської та північні
райони Київської, Чернігівської й Сумської областей. Віддаленість цього ет¬нографічного
регіону від крупних промислових і культур¬них центрів, несприятливість природних і
географічних умов життя спричинили ізольованість культурно-побуто¬вих та економічних
процесів його розвитку. Відрізані лісами й болотами поліщуки довше, ніж в інших районах
України, зберігали в побуті, народному мистецтві, віру¬ваннях архаїчні елементи, що несли
відгомін не лише давньоруської, а Й праслов'янської традиції.
Поліський одяг з дитинства причарував геніальну по¬етесу Лесю Українку. У своєму рідному
селі Колодяжно-му вона завжди носила народні строї. Поетеса захоплю¬валася орнаментами
вишивки, розуміючи їх високий ес¬тетичний смак, глибоке осмислення народом поезії
на¬вколишньої природи, відчуваючи давню магію символів і знаків, що збереглись у вишивках.
Мати поетеси Олена Пчілка звернула увагу на самобутність і красу вишивки й уперше в
Україні видала альбом орнаментів вишивки Полісся, що вийшов друком 1877 року. Вишивали за
во¬линсько-подільськими мотивами діти Олени Пчілки — Леся Українка та Ольга Кривинюк. В
Київському літера¬турно-меморіальному музеї Лесі Українки зберігаються клаптики
домотканого полотна з родини Косачевих Із зразками різних узорів вишивки рідного краю.
Одна з ви¬шитих сорочок Лесі Українки донині зберігається у Во¬линському краєзнавчому
музеї.