ЗОЛОТЕ ГАПТУВАННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Після прийняття християнства як нової офіційної релігії в Київській Русі утверджувалися нові панівні ідеї, нові морально-етичні принципи. Разом із запровадженням нової релігії Київською Руссю була сприйнята й візантійська декоративна система оформлення культового богослужіння.
Серед східноєвропейських країн Київська Русь порівняно пізно прийняла християнство і прилучилася до християнської середньовічної культури. Вона отримала християнську іконографію вже як сталу систему, шо досягла своєї класичної завершеності у Візантії і на Балканах. Але давньоруські митці замість прямого копіювання стали на шлях активної переробки нового для них християнського надбання, оскільки мали багатовікову традицію слов'янського язичництва.
Пам'ятки давньоруського мистецтва з їхнім потягом до декоративності і глибокої змістовності були скоріше осягненням художнього зразка, запозиченого з Візантії, ніж суворим наслідуванням його системи художньо-пластичного бачення. Насіння, занесене з Візантії, потрапило у благодатний грунт, напоєний соками народного розуміння ідеалів краси. Саме завдяки народній творчості, її животворним витокам якраз і не сталося приглушення слов'янської культури, підпадання її під магію візантійського мистецтва. Це був творчий імпульс, який стимулював розквіт самобутньої культури.
Київська Русь, прийнявши християнство, запозичила і звичай прикрашати дорогими тканинами інтерєри храмів, шити літургійний одяг. Переливи дорогоцінних тканин, затканих або гаптованих золотом, монументальність їхніх орнаментів, яскравість кольорів - усе не створювало відчуття надзвичайної святковості, розкоші, підкреслювало урочистість церемоній, їхній небуденний характер. Сьогодні важко відтворити повну картину літургійного шитва періоду Київської Русі через фрагментарність виявлених гаптованих речей, не завжди зрозумілого їх функціонального призначення в богослужінні того часу. Але численні літописні відомості про церковні тканини є свідченням широкого розвитку лпургійного шитва. Це насамперед згадки про «індитью» - напрестольний одяг, «завіси», шо використовувались у вівтарі навколо ківорія, «плати служебні», тобто воздухи для Святих Дарів, «паволоки» - тонкі, прозорі, оздоблені золотом тканини тощо.