¬»Ў»¬ ј XIX —“ќЋ≤““я
” XVII-XIX стол≥≥т¤х в ”крањн≥, кр≥м гаптуванн¤, тобто вишиванн¤ золотом ≥ ср≥блом, що виконувалис¤ в монастир¤х черниц¤ми, ≥снувало багато пом≥щицьких майстерень, де ж≥нки-кр≥пачки вишивали реч≥ папського побуту: скатерки, серветки, р≥зноман≥тний од¤г, предмети оздобленн¤ ≥нтер'Їру. ¬≥дом≥ майстерн≥ √удим-Ћевкович≥в у сел≥ √ригор≥вка на ињвщин≥, “ар-новських у ачан≥вц≥, —окиринц¤х на „ерн≥г≥вщин≥, в селах яланець, лемб≥вка на ѕод≥лл≥, Ѕур≥мка, ƒолина на ѕолтавщин≥. ¬ ш≥х майстерн¤х ж≥нки-кр≥пачки вишивали дл¤ пом≥шика та його родини р≥зноман≥тн≥ предмети побуту та од¤гу.
« к≥н≥њ¤ XVIII до 80-90-х рок≥в XIX стол≥тт¤ найб≥льшого поширенн¤ набула вишивка б≥сером. ћалюнки й сам б≥сер надходили переважно з-за кордону. ќсновними центрами б≥серного виробництва були ¬енец≥¤ та Ѕогем≥¤. ¬иробництво скла у ¬енец≥њ маЇ давн≥ тра≥ии≥њ, про що св≥дчать мозањки собору —ап-ћарко, буд≥вництво ¤кого розпочалос¤ в X стол≥тт≥. « 1221 року вс≥ склодувн≥ майстерн≥, з метою запоб≥ганн¤ пожежам, були переведен≥ на остр≥в ћурано. —аме там ≥ утворивс¤ центр з виготовленн¤ б≥серу, ¤кий упродовж тривалого часу залишавс¤ Їдиним в ™вроп≥.
¬енец≥анська республ≥ка пильно охорон¤ла секрети виготовленн¤ б≥серу. ћонопол≥¤ ¬енец≥њ збер≥галас¤ аж до к≥нц¤ XVII стол≥тт¤, а на початку наступного конкуренц≥ю њй склала Ѕогем≥¤. –≥зн≥ методи виробництва були насл≥дком того, шо ≥снували й р≥зн≥ вили б≥серу: круглий - венец≥анський ≥ гранчастий - богемський.
Ѕ≥сер продававс¤ у вигл¤д≥ так званих Ђбунтик≥вї - маленьких в'¤заночок з 10-12 ниток, з'Їднаних на к≥нц¤х печаткою ф≥рми. ƒл¤ створенн¤ одного б≥серного виробу необх≥дно було 20-30 вид≥в б≥серу. «агальна ж к≥льк≥сть вид≥в б≥серу (за розм≥ром, кольором) с¤гнула майже 1500. Ќайдавн≥ш≥ б≥серн≥ вишивки виготовл¤лис¤ шитвом Ђу прикр≥пї. ¬иконуючи його, нитка з нанизаним на нењ б≥сером викладалас¤ в≥дпов≥дно до контуру малюнка й прикр≥плювалас¤ ≤ншою ниткою. ѕ≥зн≥ше у (в'¤зку з по¤вою великоњ к≥лькост≥ др≥бного б≥серу, майстрин≥ перейшли на вишивку за кл≥тинками, под≥бну до вишивки хрестиком.