Великі зміни й кардинальна реорганізація всіх монастирів відбулися наприкінці XVIII століття у зв'язку з виданим Катериною II указом «Духовні штати». Він скасовував самостійне життя українських монастирів і всієї нашої церкви в цілому. Вони остаточно перейшли в повну залежність від російської церкви й державної скарбниці. Адже українська церква з часів заснування була вільною і самостійно регулювала своє життя, бо лише номінально залежала від Константинопольського патріарха. Всі українські монастирі, котрими опікувалися гетьмани й козацька старшина, мали великі землі, прибутки з яких давали змогу провадити значну культурно-просвітницьку роботу, утримувати школи, друкарні. Завдяки спільному опорові духівництва указ Катерини Н увійшов у силу в Україні лише 1786 року. За ним у монастирів було відібрано всі землі й переведено на державне утримання. Монастирі поділялися на три класи, залежно від чисельності й багатства. Частина монастирів залишалася «заштатними», тобто па власному утриманні. У зв'язку з цим багато монастирів було закрито або переведено до більших. Позбавлення давньої автономії української церкви, шо остаточно завершилося відібранням монастирських і владичих земель, ліквідація Запорозької Січі й скасування Гетьманського устрою, закріпачення селян - усе це у 80-х роках XVIII століття спричинило величезний занепад українського життя, а відтак і гаптування. Дорогі коштовні гаптовані роботи стали заміняти мальованими.
У золотному шитві використовувалися нитки у вигляді вузької металевої стрічечки з металу - тонкі нитки з металу. Ці нитки за технологією виготовленім мали назву волочене золото, срібло, а в Україні - сухозлітка. Від волоченої золотої нитки різнилася золотна нитка, або прядене золото чи срібна нитка. Вони являли собою шовкову або лляну нитку, тільно обвиту вузькою золотою або срібною стрічечкою. Іноді чисте золото замінювалося золоченим сріблом.
Для виконання гаптування використовували також скані нитки - тобто блискучі золоті смужки перевивали зелені, червоні або чорні нитки шовку, срібні - найчастіше поєднувалися з блакитними. Таке поєднання давало цікаві колористичні ефекти, надзвичайно вишукані переливи. Різним був також і шовк - сканий (тобто кручений), некручений, шемаханський та інші.