У Кельменецькому районі вишивка сорочок дуже стримана як за кольором, так І за
орнаментацією. Нижня частина рукава залишається білою, низ мережиться і збирається у
зборки — «пшеничку». Поширеними мотивами є різноманітні ягідки, квіти, букети з перевагою
чорного кольору.
Покуття — Снятинський, Городенківський, Коломийський і частина Тлумацького району
Івано-Франківської області — виділяється в окремий, чітко визначений своїми
художньо-образними ознаками етнографічний регіон
Проте він має аналогії з Поділлям і Буковиною. Найхарактернішими сорочками тут є «чорнєнки», які носили заміжні жінки, і «червонєнки», що вдягали дівчата. Вони здебільшого орнаментовані геометричними мотивами, їх розміщували скісними, ламаними вертикальними смугами або ж розташовували в шаховому порядку, суцільно вкриваючи усе поле рукава. Нижче «плічка» і «зморшки* ішли горизонтальні смуги орнаменту в три-чотири ряди.
Варіанти червоного кольору в різних селах Покуття мали свої відмінності. У Стецеві вони мали помаранчевий відтінок, у Воронівцях і РакІвцях (Городенківський район) — темно-вишневий.
Улюблений узор — композиція з чотирикутників, уся площина яких зашивалась нитками в різному напрямку, В селі Видинові «чорнєнки» вишивали дрібними чорними купочками, розкиданими в шаховому порядку по всьому полю рукава, що створювало високий рельєф узору. До того ж на Покутті чоловічі портяниці і жіночі сорочки «рісили», тобто збирали в дрібні складочки. Це також створювало додатковий художній ефект глибини поверхні полотна сорочки.