ѕрот¤гом ≥сторичного ≥ культурного розвитку на ”крањн≥ виробились в≥дшл≥фувались найб≥льш доц≥льн≥ ≥ досконал≥ з точки зору економ≥чних практичних ≥ естетичних вимог форми од¤гу, його кр≥й, р≥зноман≥тн≥ методи ≥ засоби декоративного оформленн¤.

“радиц≥йно-побутовий костюм конденсуЇ в соб≥ мистецтво узорного ткацтва, крою, р≥зноман≥тного оздобленн¤. ” комплекс≥ художньо-вира жальних засоб≥в вишивка займаЇ пров≥дне м≥сце. Ќею прикрашали ол¤з з домотканого льн¤ного ≥ конопл¤ного полотна, грубововн¤ного сукна, овчини. ÷е були сорочки, керсетки, сп≥дниц≥, фартухи, по¤си, головн≥ убори оч≥пки, перем≥тки, хустки. ќсобливо ¤скраво ≥ декоративно прикрашавс¤ верхн≥й од¤г Ч свити, сердаки, кожухи, кептар≥. ÷е вишивка кольоровими нитками, б≥сером, апл≥кац≥¤ з≥ шк≥ри та сукна, оздобленн¤ рельЇфними крученими шнурами, металевими прикрасами, китиц¤ми тощо.

’арактер вишивки, виб≥р тих або ≥нших орнаментальних мотив≥в, кол≥рного вир≥шенн¤ залежали в≥д призначенн¤ од¤гу, соц≥альних умов. ¬ишивка розташовувалас¤ у м≥сц¤х, зумовлених загальною композиц≥Їю виробу його кроЇм, п≥дкреслюючи ≥ ви¤вл¤ючи його арх≥тектон≥ку. ќсоблива увага; прид≥л¤лась вишивц≥ сорочки. Ќа будень вишивали просто, скромно, н; св¤то Ч складн≥ше й багатше, найпишн≥ше Ч вес≥льн≥ ≥ д≥воч≥ сорочки  омпозиц≥¤ сорочки Ч це ц≥льна, ч≥тко продумана, лог≥чна конструктивно декоративна система взаЇмозв'¤зку площин вишивки, з'Їднувальних ажур них шв≥в ≥ в≥льних частин б≥лого тла виробу, ¤к≥ п≥дкреслюють декоративн≥сть вишивки. Ќею орнаментували огл¤дов≥ частини сорочки Ч рукава, под≥л, пазуху, ком≥р тощо. “ому композиц≥¤ вишивки в загальн≥й схем≥ сорочки будуЇтьс¤ на чергуванн≥ горизонтальних ≥ вертикальних л≥н≥й, що надаЇ њй ритм≥чноњ р≥зноман≥тност≥.