¬се ќб »стории ¬ышивки.



” XIX ст. п≥двищенн¤ ≥нтересу до рослинноњ орнаментац≥њ спри¤Ї вит≥сненню стародавн≥х композиц≥й, новому њх переосмисленню. ’удожн¤ довершен≥сть ≥ р≥зноман≥тн≥сть вишивки залежать не т≥льки в≥д створенн¤ досконалоњ орнаментальноњ композиц≥њ, тонкого в≥дчутт¤ кольору, а й значною м≥рою в≥д вибору техн≥к виконанн¤.

÷е р≥зноман≥тн≥ шви, ¤к≥ виконуютьс¤ по заздалег≥дь нанесеному малюнку на полотн≥, г також шви рахунков≥, що виконуютьс¤ по рахунку ниток полотна Ч основ* ≥ п≥тканн¤. ¬они зумовлюють л≥н≥њ узору. ƒо рахункових техн≥к можна в≥днести ≥ ажурн≥ техн≥ки, художн≥й ефект ¤ких побудований на наскр≥зних прозорих композиц≥¤х.

’арактерною особлив≥стю народноњ вишивки Ї величезна р≥зноман≥тн≥сть техн≥к, поЇднанн¤ њх до 10Ч15 одночасно. Ќазви багатьох з них по ход¤ть насамперед в≥д засоб≥в виконанн¤ Ч Ђвир≥зуванн¤ї, Ђвиколюванн¤ї або ж в≥д того, ¤кий предмет вишиваЇтьс¤: рушники Ч Ђрушниковий шовї перем≥тки Ч Ђперем≥точний шовї, в≥д назви м≥сцевост≥ Ч Ђстарокињвський* шовї, Ђгородоцький шовї. Ќазви багатьох техн≥к поход¤ть в≥д того, ¤к вигл¤даЇ даний шов, що в≥н нагадуЇ: Ђкур¤чий бр≥дї, Ђсолов'њн≥ в≥чкаї, Ђгречечкаї, Ђз≥рочкаї, Ђовс¤ночкаї.

 ожна м≥сцев≥сть маЇ ≥ своњ улюблен≥ техн≥ки, њх традиц≥йне кол≥рн≥ вир≥шенн¤. “ак, класичною техн≥кою ѕод≥лл¤ Ї низь чорного або червоно-чорного кольор≥в, ¤к≥ л¤гають густими, насиченими л≥н≥¤ми геометричного орнаменту. ƒл¤  ињвщини типове наб≥руванн¤, дл¤ ¬олин≥ Ч занизуванн¤ дл¤

ѕолтавщини Ч лиштва.  р≥м техн≥к, поширених т≥льки у певному рег≥он≥, ≥снують так≥, що зустр≥чаютьс¤ повсюди. ” кожн≥й м≥сцевост≥ воии виступають у р≥зн≥й кол≥рн≥й гам≥, що й створюЇ њх р≥зноман≥тн≥сть. “ак на ѕолтавщин≥ вир≥зуванн¤ ≥ виколюванн¤ завжди б≥лого кольору; на  ињвщин≥ Ч червоного, ≥нод≥ чорного; на ѕод≥лл≥ Ч багатокол≥рне: червоне, чорне, б≥ле, жовте.




Сайт создан в системе uCoz