Розглянемо кілька видів зубцюванця. Зубцювання «подвійним прутиком». Зубчики, виконані
«подвійним прутиком», тоненькі й дуже ніжні. Ширину мережки добирають залежно від густоти
ткани¬ни. Чим густіша тканина, тим ширша мережка. Добрий вигляд мають зубчики, висота яких
дорівнює відстані між сусідніми зубчиками або трохи менша від неї. А висота зубчика — то
половина висоти «стовпчика» мережки.
Зубііювання «стовпчиками». Ці зубчики дуже рельєфні й мінні. Відступивши від краю тканини
на 1 см, висмикують дві нитки, потім, пропустивши дві нитки, висмикують смужку завширшки 8
мм, після чого, знову пропустивши дві нитки, висмикують ще дві нитки.
На розріджених доріжках виконують мережку «стовп¬чик» і згинають її вздовж середньої
лінії. Застосовуючи зубцювання «стовпчиком», треба стежити за тим, щоб «стовпчики»
верхнього й нижнього рядів збігалися. У цьому випадку утворюються дірочки. Швом «назад
голку» виконують строчку по двох суміщених смужках тканини.