Матеріалом для вишивання є основа, на якій вишин;і ють, — полотно, замша, шкіра тощо, а також те, чим ші шивають, тобто нитки з льону чи конопель, бісер, вовни на пряжа. Народні майстри й художники вишивають їм натуральних тканинах — полотні (часто домашнього ті готовлення), маркізеті, крепдишині, батисті та ін. Тип застосовуваної тканини залежить від техніки ті шивання. Для лічильної вишивки потрібна тканина з ію лотняпим переплетенням ниток (лляне або бавовняне по лотно, маркізет, бортівка), тобто така, на якій зручні і лічити нитки. Є спеціальна вишивальна тканина, у ями нитки основи й утоку однакової товщини. Для лічильної вишивки придатна будь-яка канва. У продажу с Г\ТІ;І канва, на якій відразу можна вишивати виріб, але про дається й розріджена. Таку канву потрібно пришити :іп тканини наметувальними стібками й вишивати водночл. на канві й на тканині. При цьому треба стежити, шип голка з робочою ниткою входила саме в отвори кашиї Закінчивши вишивати, поперечні й поздовжні ніпкп кііиіш обережно висмикують. Під час роботи сіібки лс-іічи.ко затягують, щоб після видалення ниток канви, ви-іішіікл лежала щільно на тканині.

Найкращими нитками для вишивання є муліне, ірис, шрус. іастосовують вовняні й синтетичні нитки, а також Пулі, які інші слабкої крутки й міцного пофарбування. ІЦпГі перевірити, чи линяють вибрані нитки, слід на мііііиику білої тканини виконати нескладну вишивку (піним, семи-восьми стібків), після чого тканину випра-пі (і ішпрасувати. Якщо нитки линяють, навколо вишив¬ки Гшіа тканина злегка пофарбується.

Муліне бажано зберігати в окремих мотках, а не в ко¬сих. КОЖНИЙ МОТОК муліне розрізають в одному місці і СКЛіідають у кілька рядів. При такому методі зберігання Іручио витягати з мотка будь-яку кількість ниток, а зали¬шок робочої нитки намотують упоперек мотка для даль¬шого використання. Крім того, добираючи кольорову га¬му, окремі мотки зручно розкладати один біля одного й шміняти неприйнятні кольори іншими, чого не можна (робити, зберігаючи нитки в косах.