Село Вижснка Чернівецької області, розташоване її горах, славиться своїм народним мистецтвом. У рушни¬ках Параски Клим розквітають барви цього краю, багат¬ство його кольорів. Творче прочитання та осягнення на¬родних традицій вишивки Буковини, їх подальший роз¬виток визначають доробок Олени Гасюк з Вижниці. її рушники приваблюють своєю різноманітністю, декора¬тивністю. У селі Вашківці живе ЄвдокІя Гарас. Вона ви¬шиває рушники, переносить на полотно малюнки Гри¬горія Тараса, широко відомого далеко за межами України художника вишивки. Особливості художньо-образної мови народної ви¬шивки західних областей, її інтерпретація стали висхідни¬ми моментами у творчості майстрів з Львівщини — Софії Коцюбас, Оксани Сатурської, Ольги Возниці, Марії Ка-линяк, Зиновії Краковецької, Ірини Ольшанської, Олімпії Гушул.

Доробок таких видатних творців вишивки, як Марія Федорчак-Ткачова зі Львова, Ганна Вінтоняк з Коломиї, Марія Зарембська, ЕльвІра Талащенко з Кисва, Ганна Григоренко з Чернігова, Григорій Гринь з Опішні, Олена Ваеиленко з РешетилІвки, Антоніна Задувайло, Олексан¬дра Теліженко та Ганна Грабовська з Черкас, спрямова¬ний на переосмислення, наповнення новим змістом давніх традицій. Вони є творцями сучасної вишивки, ти¬ми, хто виводить її на нові обрії.

В центральних районах України — на Полтавщині, Київщині, Черкащині, Чернігівщині — вишивка рушни¬ків має значне поширення. Тут стала популярною орна¬ментація з пишних рослинних форм. Мотив дерева-квітки — один з найулюбленіших у шитві рушників. Йо¬го семантика сягає у глибину віків і пов'язана з язич¬ницькою міфологією. Священне дерево життя є симво¬лом матері-природи. Характерно, що давні образні міфо-логеми, як і символіка червоного кольору, збереглися па рушниках, що мали обрядове значення й були знаком-СИМБОЛОМ. Мотив дерева-квітки впродовж тривалого часу зазнавав модифікації й щоразу інтерпретувався залежно від смаків І уявлень народних майстрів. Так, на