У Косові жила і працювала знаменита майстриня Ган¬на Герасимович (1889—1974). За
величезний внесок у розвиток вітчизняної художньої культури їй одній з пер¬ших на
Гуцульщині було присвоєно звання заслуженого майстра народної творчості України. Усе своє
творче життя Ганна Герасимович збирала й вивчала скарби на¬родної вишивки.
Зачарована побаченим, вона створила нові рисунки, шо лягали на полотно скатерок, серветок,
доріжок, сорочок. Під її вправними руками утворювали¬ся гуцульські орнаменти:
«скриньковий», «головкатий», «лумеровий», «чічкатий» та ін. її вишивки — це поєднан¬ня
вікових традицій народної творчості та індивідуальних пошуків художниці. Узори, виконані
майстринею, при¬ваблюють тонким відчуттям колориту, життєрадісною га-мою колірних
сполучень — червоного, жовтого, оранже¬вого, зеленого, чорного. Найулюбленішою технікою
май¬стрині була «низинка», але вишивала вона також хрести¬ком, білою мережкою — «циркою».
Основою її компо¬зицій найчастіше були ланцюг видовжених ромбів з тонкою філігранною
розробкою всередині й зовнішнім об¬рамленням «гребінчиком», «кучериками» тощо. Вишивки
прославленої художниці зберігаються в багатьох музеях країни.
Серед учнів Ганни Герасимович — заслужений май¬стер народної творчості України Ганна Кива (1930— 1981). Народилася вона на Київщині, в дитинстві навчи¬лася від матері вишивати, виявивши великі здібності. На¬вчаючись у Косові, назавжди полюбила мистецтво цього краю. В орнаментах «Селянської скатерті», серветок «Го¬луби», «Два кольори» використано мотиви вишивок Кар¬патського передгір'я, сіл Городенківського району, в ор¬наментах диванних подушок «Квіти з полонини», «Зіроч¬ки» бачимо нове переосмислення народних мотивів «рач¬ки», «кучері», «чічки», «головки». Параска Хім'як з уславленої династії Шкрібляків ми¬стецтва вишивки навчилась у дитинстві від своєї тітки Катерини Шкрібляк-Корпанюк — першої в Яворові ви¬шивальниці. В яскравій мажорній гамі орнаментів вона передас всю красу карпатського краю. У вишивках Пара¬ски ХІм'як вражає насамперед здатність майстрині шука¬ти й знаходити нові художні рішення, створювати непо¬вторної краси узори. Скатерки, рушники, сорочки при¬ваблюють свосю розмаїтістю, підкресленою декора¬тивністю. Вона використовує традиційні народні мотиви: «скриньки», «кривульки, «кучері», мажорну гаму кольо¬рів: червоних, жовтих та Ін.