Тернопільської області, мають багато спільного з оздобленням одягу на¬селення, яке живе на
протилежному березі Дністра — в етнографічному районі Покуття.
«Двобічний шов», або «штапівка». Цей шов грунтується на шві «вперед голку», який є
основним у на¬родному вишиванні. Застосовується самостійно і як еле¬мент орнаментального
вишивання з лічильною гладдю.
Поперечна «низь». Оригінальний шов, що мас ве¬лике поширення в західних областях України,
різновид «занизування». Виконується з вивороту вишивки, верти¬кально по ширині узору,
переважно нитками чорного ко-
Виконується за лічбою ниток основи й утоку «уперед голку» без попереднього нанесення рисунка на тканину. Спочатку прошивають контур рисунка. Зворотним ходом робочої нитки покривають пропущені місця І пропуска¬ють покриті, одночасно заповнюючи внутрішню частину рисунка (рис. 40).льору. Білі проміжки тканини з лицьового боку додатко¬во зашивають гладдю червоного, зеленого або жовтого кольорів. Якщо домінуючий колір вишивки, наприклад, червоний, проміжні вкраплення гладдю виконують чор¬ними, синіми, зеленими, жовтими нитками. Характерним для нього шва є те, шо на голку набира¬ють непарну кількість ниток тканини (рис. 41). Залежно від величини стібка розрізняють «просту» й «замкову низь*. Якщо стібок покриває більш як п'ять-сім ниток тканини, то на четвертій нитці обов'язково роблять так званий замок, тобто довгий стібок розділяють на два — перший стібок покриває з першої по четверту нит¬ку включно (рис. 42/1), а другий — з четвертої до остан¬ньої (рис. 42/2). Виходить немовби перехрещення двох стібків на четвертій нитці.