У вишивці переважають геометричні мотиви складних сполучень. Композиційну основу вишивки утворюють складні поєднання й чергування різноманітних простих фігур: простого ромба, ромба з подовженими сторонами, численних варіантів ромба з гачками. Часто трапляються якісна донизу і лопата для іяних робіт.гребінцеві фігури. Ці «гребінчики» Іноді бувають настільки густі, що залишається одна незашита нитка тла для того, аби ввесь узор не зливався. Доповненням до ромбоподібних фігур виступають «прямий» і «косий» хрестик, ламана лінія, різноманітні трикутнички.

У подільській вишивці улюблені такі мотиви рослин¬них форм: «сосонка*, «вівсик», «реп'яхи», «семиріг», «пе¬рерва», «купчаки», «соняшник», «головка», «горицвіт», «хмелики», «чорнобривці», «рута», «яблучка», «сливки»; поширені тваринні форми: «вуж», «в'юни», «коропова лу¬ска», «раки», «п'явки», «жабки», «ластівки», «голуби», «зо¬зульки», «сови». Деякі мотиви нагадують предмети побу¬ту: «гребінці», «лемеші», «човни», «бесаги»*, «ланцюги».

Особливого поширення в орнаменті «низі» набув мо¬тив «рож» у різних варіантах: «рожа проста», «повна», «стовпчаста», «зірката», «купчаста», вирізняється мотив «баранячі роги» — «баранчики», «барани» та ін. Певні мо¬тиви мають конкретне поширення. Так, мотив «вуж» по¬бутував у вишивці Летичівського та Ольгопільського повітів, «рак», «баранячі роги», «косиці», «купчак» у селах Ольгопільського повіту, «вівсик» — у Брашіавському повіті, «бесаг» — ус. Баланівка Ольгопільського, «безко¬нечник» — в Ушицькому. Слід зазначити, що один і той же мотив у різних місцевостях мав свою народну назву. Наприклад, мотив «ластівка» був відомий у с. ГинашкІв Ямпільського, в с. Баланівка він мав назву «голуби», в с. Яланець Ольгопільського повіту — «зозулька», в Інших місцевостях — «гребінці», «лемеші», «рискалі»**. Мотив «барани» походив із с. П'ятаківка Ольгопільсько¬го повіту, а в с. Калюсик звався «баранячі роги», мотив «сосонка» на півдні називався «хвощ». Місцеві назви свідчать про поетичність і образність народного мислен¬ня, його асоціативність, уміння осмислити явище реаль¬ного світу, довести його до певного ступеня декоративно¬го узагальнення.