Він дав нове життя таким забутим нині видам верхнього одягу, як західноукраїнська гугля і
чуга, і на їх основі створив емоційно виразні гостросучасні за кроєм пальта-накидки,
плащі. Орнаментовані сердаки Гуцульщини І свити Подніпров'я були творчим імпульсом у
розробці цілих колекцій ансамблів «Сорочинський ярмарок», «Запорожці», «Єдність».
Серед художників, що звертаються до джерел української вишивки, шукають у ній наснагу і натхнення, слід відзначити Михайла Біласа і Лідію Авдєеву. Різних за своїм творчим спрямуванням, відмінних у засобах і методах художньої мови митців об'єднує ставлення до класичної спадщини народного мистецтва.
Сьогодні в складному і багатогранному процесі розвитку української вишивки працюють народні і самодіяльні майстри, вишивальниці і художники системи промислів. їхня діяльність спрямована на дбайливе збереження і розвиток традицій художньо-образної мови української вишивки.
Водночас для художників-професіоналів головним і визначальним є творчий пошук, новаторство. Так, твори Михайла Біласа в галузі вишивки відзначаються свіжим, оригінальним вирішенням. Художник звертається до традицій української вишивки, але пропускає їх крізь своє світобачення.
Широкий діапазон пошуків художника-модельєра Лідії Авдєєвої. Кожна її робота — творче відкриття, сповнене сміливості і ризику. Інтерес до народного мистецтва, використання його образно-виразної мови яскраво виявилися у створенні колекції «Весілля» для демонстрації в Канаді у 1975 році.
История россии на мировая-история.рф.