Наталя ГречанІвська багато років працювала головним художником художньо-виробничого
об'єднання ім. Т. Г. Шевченка. У створених нею сорочках, жіночих блузах домінуючим
кольором завжди виступає червоний, звучання якого підсилює чорний (іноді жовтий, синій).
Це і невеличке вкраплення чорного в середину «зірочки», і окреслення тонкою павутинкою
«штапівки» поверх основного рисунка, І контур «обвідочки» навколо основного малюнка, що
надає орнаменту рис стриманості, чіткості.
Для вишивок Київщини типовими є легкі, ажурні композиції. Широко використовуються тут не тільки мережки, а й інші ажурні техніки. Застосовується ця техніка при оздобленні чоловічих сорочок червоним, чорним кольорами і дає монументальні, крупно окреслені ажурні клітини. На Київщині здавна існує звичай прикрашати сорочки «занизуванням» червоного кольору. Цю традицію Київського
Полісся продовжує в своїй творчості Любов Гррдина. Вона відмовляється від дрібних деталей орнаменту за рахунок єдності загального образу. В її роботах червоний колір надзвичайно насичений, мажорний. При техніці «занизування» його інтенсивність залежить від щільності стібка — то він яскраво-червоний, то рожевий. В роботах майстрів Київщини мережки, які раніше виконували функцію з'єднання окремих частин виробу, виступають як один із основних засобів художнього вирішення. Саме завдяки їм створюється відчуття легкості вишивки, її прозорості. Майстриня Раїса Горбач з Кагарлика по-новому осмислює техніку «набірування». В її роботах ця техніка виступає домінуючим художнім засобом.